Вибираючи курс на зближення з Європейським Союзом ми «апріорі» налаштовуємося на позитиви , які принесли б нам таке зближення. В принципі, позитиву дійсно більше, проте, є ризики та загрози.

З однією з таких загроз, яка може порушити нашу екологічну рівновагу, нанісши непоправної шкоди довкіллю, ми зустрілися цими днями . Бакфаст – ось ця загроза. Селективно виведена в Британії – ця порода бджіл все активніше просувається в Україну. Маючи потужний інформаційний супровід , основні матковиробники розміщені в Німеччині, власники маточних ліній дуже зацікавлені в Українському ринку і, використовуючи всі можливості, просуваюся до нас, завойовуючи все більші території.
Нашим українським пасічникам слід забити на сполох, дружними рядами стати на захист своєї автентичної карпатки , рідної нам бджоли з відмінними характеристиками, адже наша бджілка – трудівниця пристосована до суворих умов гірських районів, характеризується високою зимостійкістю (пристосована до суворих умов зимівлі з великим безоблітним періодом) і зменшеним споживанням корму взимку. Ще однією перевагою породи вважається той факт, що комахи не вилітають за медом і пилком при поганих погодних умовах. Бджоли незлобиві і миролюбні (майже весь сезон сім’ї можна оглядати без лицьової сітки і димаря). В такому випадку комахи спокійно переміщаються по рамках і роблять свою роботу. Також, бджоли пристосовані до пошуків нових скупчень медоносів, мало рояться. І таких позитивів можна наводити та наводити. І все це настільки очевидні переваги , щоб здавалося, що ніяка інтервенція нам не загрожує. Але в Інтернеті все більше і більше похвали «чужинцям» все більше і більше пасік переходять на «бакфасті», і практично нічого не чути про ризики для наших бджіл. Тиша, лише поодинокі патріоти , які здатні на кілька кроків заглянути вперед і побачити всі загрози для нашого бджолярства, б’ють на сполох, виступаючи на захист нашої рідної карпатки. От на одному з таких форпостів карпатської бджоли ми і були з робочим візитом.
Цей форпост носить назву – племінний бджолорозплідник « Карпатська бджола», розташований в мальовничому селі Середній Угринів. Господарі цього райського куточка Марія та Микола Боднари, люди які практично все своє життя присвятили утвердженню та поширенню нашої карпатської бджоли. У своїй роботі з бджолами сім’я Боднарів використовує методику штучного виведення бджолиних маток методом, описаним всесвітньо відомим Фрідріхом Рутнером.
Фрідріх Рутнер народився в далекому 1914 році. Займався дослідженнями генетики бджіл, біології розмноження, породних признаків. Написана ним в 1981 році книга « Матководство» є повним та авторитетним посібником по виведенню маток. В наш час нема більш детального і досконалого посібника по матководству. Ця книга незамінна, як для бджоляра початківця, так і для тих, хто вже давно цим займається. Для наших господарів це настільна книга, яку вони рекомендують прочитати всім, хто планує займатися бджолярством. Можна ще довго писати про наукові роботи пана ФРІДРІХА ,але краще ми надамо слово господарю пасіки пану Миколі і послухаємо його.
« Ієрархія бджіл — це модель ідеального суспільства, яке ми, мабуть, ніколи не зможемо побудувати, — каже пасічник Микола Боднар. — Ним захоплювалися ще давньогрецькі філософи. Бджолиний світ надзвичайно організований, і діє, наче невеличка автономна держава. Якби люди зуміли так організувати своє життя у сім’ї, то давно б наступило Царство Боже на землі.
Господиня вулика — єдина бджоломатка. За її командою окрема група бджіл виконує певну ділянку роботи: одні — вигодовують молодше покоління, інші — забезпечують сім’ю нектаром, пилком, водою, переробляють нектар у мед і запечатують його про запас на зиму, вентилюють або гріють повітря у гнізді до 35 градусів, готують комірки для відкладання яєць, підтримують чистоту у вулику та охороняють гніздо».
Ми мали змогу на власні очі побачити та зафільмувати процес « прививки личинок » та розміщення маточників в сім’ї годувальниці. А також на власні очі побачити процес відбору маток з нуклеусів. Саме під час відселення матки ми звернули увагу на « королівську свиту». Так називають бджіл, котрі персонально обслуговують бджоломатку. Вони її доглядають, годують, очищають, охороняють, забезпечують роботою цілодобово. Ці бджілки йдуть в з маткою у вигнання і до самої смерті будуть її захищати. Наш господар щиро вважає , що бджолина сім’я – це модель ідеального суспільства. І це щира правда.
Ще в цей день ми мали можливість переконатися, що бджоли можуть бути агресивними під-час дощу. Добре, що не всі , а лише один з нашої команди – я постраждав від цієї агресивності, але так мені і треба , щоб пам’ятав , що потрібно бути обережним. Адже ми все – таки не дуже бажані гості , які входять на чужу територію , де вирує життя за визначеними правилами і візитів людей з камерами в ці правила не прописано.
Проте, основною метою нашого візиту було, все ж таки – досягти домовленості з пані Марією , з якою ми познайомилися під час фестивалю « Меди Прикарпаття – 2018», щоб вона взяла участь в навчальних заходах , які ми будемо проводити в жовтні-листопаді в рамках нашого проекту в Долині. Пані Марія погодилася прочитати курс « Матководство» , а також надати методологічну допомогу в організації конференції при фестивалі « Органік- Фест».
Наша подорож в це райське місце до цих чудових людей була напрочуд вдалою. Спасибі Вам, шановна пані Маріє та Миколо! З нетерпінням чекаємо на Вас у Долині!

На передовій карпатської бджоли

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Translate?