Продовжуються наші подорожі. І цього разу робоча група прибула в село Підліски , яке в довоєнний час носило назву Нягрин. Село давнє, його історія сягає кількох сотень років і є досить загадковою. Про волохів (румунів) в галицьких Карпатах не згадують ані літописи, ані хроніки, ані інші писані джерела. Між тим, в назвах хребтів, верхів, полонин, потоків, румунське походження їх назв не підлягає ніякому сумніву. Попадаються й села з румунськими назвами. Одне із таких сіл – Нягрин . Перша згадка про село датується 1602 роком! Вже давно в селі немає нікого, хто вживав би або хоч розумів румунську мову, зате місцеві мешканці добре пам’ятають німецьких колоністів, які проживали в селі до 1939 року. Залишаючи село напередодні другої світової війни, в пам’ять про своє перебування, німці подарували церковній громаді орган-позитив. Німці були чи то католики, чи протестанти (лютерани) — зараз встановити важко — але орган залишили прихожанам православної церкви, сподіваючись на догляд та збереження, хоч знали, що орган у практиці православного богослужіння не використовується.
І вони не помилилися в своєму виборі. Хоча орган не використовується проте, дбайливо зберігається церковною громадою. І таким чином Церква у Підлісках – напевно, єдиний в Україні дерев’яний храм, де знаходиться старовинний орган.
Але це так – ліричний вступ.
Далі про зустріч. На нас чекали. Сам сільський голова Мар’ян Микитин зустрів нас на порозі і запросив до зали засідань. Там зібралося поважне представництво старійшин села. Спочатку все йшло по плану, наша презентація, виступ… Потім все змінилося, адже цього разу на зустрічі були два спікери – один від імені робочої групи і один , а саме сільський голова – від імені громади. І такий формат виглядав дуже непогано. Обговорення проходило дуже активно, а від громади поступило стільки пропозицій до співпраці, шо це реально перевершило всі очікування. В селі, де більше сто бджолосімей і немає жодної навіть середніх розмірів пасіки ( більше 30 сімей ) тим не менше бажання співпрацювати надзвичайне. Так по напрямку організації кочової пасіки, селяни готові організувати свою Підлісківську колективну і опікуватися нею, брати на село замовлення на виготовлення бджодопакетівів і колективно виконувати його і так далі . Готові створити умови для розміщення на території села племінної маточної пасіки, одного з завдань проекту. А оскільки село межує з лісом, то шанси на таке розміщення має досить значні , але такі рішення будуть прийматися після обстеження запропонованих площ експертами.
Зустріч була дуже і дуже перспективною. Значна частина присутніх погодилася взяти участь в навчальних семінарах та тренінгах, а ми надалі розглядаємо цю громаду, як колективного члена майбутнього кооперативу.
А для всіх читачів нагадуємо, що проект “Співпраця задля підвищення конкурентоспроможності в секторі сільськогосподарського виробництва та диверсифікації структури місцевої економіки Долинського субрегіону” реалізується робочою командою КП “Долина-Інвест” та Долинською міською радою за фінансової підтримки Європейського Союзу.

 

Село Підліски

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Translate?